Виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей дошкільного віку

Виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей дошкільного віку під час харчування

(методичні рекомендації для працівників ДНЗ)

Оздоровче спрямування освітнього процесу у дошкільному навчальному закладі зумовлене рядом нормативно-правових документів:

  • Законом України «Про дошкільну освіту»,
  • Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні,
  • Чинними програмами

Умовами успішного виховання культурно-гігієнічних навичок є:

  • Раціональна організація життя дітей у дитячому садку,що полягає у чіткості та своєчасності режимних процесів;
  • Позитивний приклад культури поведінки дорослих;
  • Систематичне вправляння у дотриманні вимог до гігієни дитини в дошкільному закладі та сім’ї;
  • Контроль та корекція з боку вихователя, помічника вихователя, батьків якості виконання культурно-гігієнічних навичок;
  • Індивідуальний підхід до темпів оволодівання культурно-гігієнічними навичками конкретною дитиною.

Важливу роль при цьому відіграють і такі фактори як чистота приміщення, доцільність та зручність у використанні обладнання, посуду, якісне прибирання, провітрювання, естетика організації культурно-гігієнічних процедур. Режим дня забезпечує щоденне повторення гігієнічних процедур в той самий час, що сприяє поступовому формуванню у дітей навичок і звичок поведінки.

Особливості виховання культурно-гігієнічних навичоку дітей раннього та молодшого дошкільного віку.

Роль дорослого полягає в тому, що він вчить дітей дотримуватися послідовності у роботі (додаток 2: «Пам’ятка з навчання дітей чергуванню по їдальні»), контролює та допомагає, враховуючи індивідуальні особливості кожного. Дієвим способом у вихованні культурно-гігієнічних навичок та вміння дітей правильно виконувати певні обов’язки є використання ігрових прийомів. Застосовуючи їх, вихователь закріплює у дошкільнят навички, які виробляються у повсякденному житті. Помітне місце при цьому відводиться дидактичним іграм типу «Пригостимо ляльку обідом», «Підбери посуд для ляльки», «Чаювання у звірят», «На гостину до Їжачка», «Зустрічаємо гостей», та настільно-друкованими іграми аналогічного змісту.

Особливості виховання культурно-гігієнічних навичоку дітей старшого дошкільного віку.

Процес формування у дошкільників культурно-гігієнічних навичок буде успішним лише за умови тісної співпраці дошкільного закладу та сім’ї. Важливо ознайомити батьків (на батьківських зборах, під час бесід, індивідуальних зустрічей) з вимогами програми щодо виховання даних навичок у дітей певного віку та роботою, яка ведеться в зв’язку з цим у дошкільному закладі. Вихователь рекомендує дотримуватися визначеного режиму дня; навчає батьків ефективних методів формування у дітей необхідних навичок, умінь та звичок; переконує у великому виховному впливі посильних трудових доручень. Доцільно дібрати для батьків також науково-популярну літературу з короткими анотаціями, статті про вплив гігієни на фізичний розвиток дитини. І оскільки фізичне виховання є основою гармонійного розвитку,формування здорового способу життя дітей дошкільного віку, то воно має бути спільною турботою батьків, педагогів і самої дитини,яку з ранніх років слід привчати піклуватися про своє здоров’я.

Пам'ятка з навчання дітей чергуванню по їдальні

 Чергові діти, попередньо ретельно вимивши руки з милом, одягають відповідний одяг та головні убори.

 В цей час помічник вихователя викладає на роздатковий стіл серветниці з паперовими серветками, хлібниці,столові прибори (ложки, виделки, ножі) у спеціальних ємкостях, тарілки для першої страви,чашки.

 Діти вдвох накривають кожен стіл скатертиною чи стелять індивідуальні серветки для сервірування столу (тканинні чи пластикові) та домовляються між собою про те, хто які столи сервірує.

 Помічник вихователя розливає у чашки напій та розкладає хліб у хлібниці.

 На підготовлений стіл у такій послідовності чергові ставлять:

  • Серветниці з паперовими серветками(у центрі столу);
  • Хлібниці з хлібом (у центрі столу біля серветниці);
  • Чашки з напоєм (ближче до центру столу напроти місця дитини);
  • Тарілки для першої страви (навпроти місця дитини);
  • Столові прибори (ніж – праворуч від тарілки; ложку – праворуч від ножа; виделку – ліворуч від тарілки).

Навчаючи дітей розкладати прибори, слід робити це почергово з кожним їх видом, це забезпечить чіткість та правильність виконання завдання дитиною. Так, спершу один черговий бере ємкість з ножами та розкладає їх в певному місці за тими столами,які він обслуговує; другий черговий в цей час розкладає виделки за своїми столами; далі такі ж дії проробляються і з іншими приборами.

 Помічник вихователя приносить першу страву та наливає її у тарілки.

 Чергові запрошують дітей до столу та бажають усім смачного (діти старшого дошкільного віку можуть оголосити меню, попередньо довідавшись про це у вихователя).

 Після завершення прийому першої страви, чергові забирають тарілки, складають їх одна на одну та ставлять на край столу. Далі розносять другу страву, яка стоїть у тарілках на роздатковому столі.

 Після повного прийому їжі дітьми чергові зчищають її рештки з тарілок, складають їх одно на одну та відносять посуд для миття. Спеціальними щітками згортають крихти у совки, забирають зі столів чашки, серветниці та хлібниці, складають скатертини.

 За необхідності та враховуючи вік й індивідуальні можливості чергових дітей, можна доручити їм підмести навколо столів до того, як помічник вихователя зробить вологе прибирання.

Рекомендації педагогам щодо підвищення ефективності формування умінь дітей під час самостійної пізнавальної діяльності

З метою підвищення ефективності формування умінь дітей педагогу необхідно:

  • забезпечити комфортний мікроклімат у групі – добирати відповідні інтонації голосу, доброзичливо ставитися до дітей та сприяти доброзичливим стосункам між дітьми, враховувати їхнє бажання спілкуватися, брати ту чи інакшу участь у діяльності тощо;
  • ніколи не примушувати дітей виконувати будь-які дії;
  • передбачати дії та матеріальні умови (запасні знаряддя, матеріали), щоб дати змогу дитині, за бажання, виправити допущені помилки;
  • доброзичливо звертатися до кожної дитини на ім’я, уникати різних категоричних негативних оцінок, зауважень. Прагнути, щоб оцінки та допомога більше надавалася дітьми, ніж педагогом – допомогу однолітка дитині легше прийняти;
  • бути для дітей прикладомщодо того –

- пропонувати більш здібним дітям дізнатися, кому потрібна допомога, та запропонувати свої послуги;

  • учити дітей – лідерів помічати успіхи «слабких» дітей, та звертати на них увагу інших;
  • забезпечувати зміну ролейдля кожної дитини – кожна має побувати у ролі лідера підгрупи,щоб відчути відповідальність, одержати задоволення від виконаного обов’язку чи турботи про товаришів. З цією метою слід варіювати обов’язки лідера. Для формування організаторських навичок дитину слід періодично ставити у такі умови, коли товаришам не обійтися без її допомоги;
  • гнучко змінювати завдання відповідно до того,як змінюються можливості дітей, щоб весь час діяти «у зоні найближчого розвитку», для чого –

-змінювати способи організації дітей:

  • регулювати кількість дітей у підгрупах, диференціювати завдання відповідно до індивідуальних можливостей дітей;
  • поступово ускладнювати зміст взаємодії дітей – передбачати більш ролей, самостійний їх розподіл, визначення обов’язків, взаємодопомогу, взаємоконтроль, взаємооцінку;
  • домовлятися з дітьми про організацію та виконання, про критерії оцінки, способи контролю – спочатку пропозиції формулює педагог і обговорює з дітьми, а потім діти самі домовляються про все і розповідають про це педагогу, ставлять запитання, звертаються за допомогою тощо;

-ускладнювати колективну діяльність за змістом:

  • збільшувати питому вагу ігрових, трудових та навчальних завдань, що потребують значніших розумових та вольових зусиль;
  • при підборі завдань різного рівня складності орієнтуватися на випередження, а ще – мати запас завдань на випадок, якщо діти легко виконають попередні завдання, щоб забезпечити достатнє навантаження;
  • не допускати перевтоми дітей – це причина негативних емоцій, наслідком яких є зниження інтересу до пізнавальної діяльності; слід зняти втому, змінивши позу дітей; зробити необхідні вправи, переключитись на контрастну діяльність.

Виховання культурно-гігієнічних навичок під час споживання їжі


Згідно "Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах", затвердженої наказом МОН і МОЗ України від 17.04.2006 р.:

1.7. Вихователі, помічники вихователів, які беруть участь в організації харчування дітей, повинні бути ознайомлені з питаннями гігієнічного та естетичного виховання дітей. Починаючи з раннього віку дитини, необхідно приділяти увагу вихованню культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. За дитиною необхідно закріпити постійне місце за столом, при цьому розмір стола та стільця підбирається відповідно до зросту дитини.

Перед кожним прийомом їжі стіл серверують згідно з меню. з двохрічного віку дітей привчають користуватись серветкою. На четвертому році життя навчають користуватись виделкою, а на п'ятому - негострим ножем.

Дітей привчають сідати за стіл охайними, з чистими руками, сидіти за столом правильно і користуватись столовими приборами (згідно з вимогами навчальної програми). Руки необхідно мити безпосередньо перед тим, як дітей садять за обідні столи, і після приймання їжі. З чотирьохрічного віку дітей навчають чергувати у групі під час приймання їжі з використанням санітарного одягу (фартушки, косинки або ковпаки), сервірувати стіл і збирати використаний посуд.

В вихованні у дітей культурно гігієнічних навичок під час вживання їжіпедагоги керуються вимогами освітніх програм, які реалізуються в закладі:

- з 2-х років привчати дітей без примусу самостійно та акуратно, не поспішаючи їсти;

- брати їжу невеличкими порціями, добре її пережовувати;

- пережовувати їжу з закритим ротом, не розливати та не кришити на стіл, одяг, їсти над тарілкою;

- тримати ложку у правій руці (лівій, якщо дитина лівша), користуватись серветкою;

- дякувати, виходячи з-за столу, тихо підсувати стілець;

- з 3-х вчити користуватись виделкою, чайною ложкою для фруктів з компоту;

- слідкувати за поставою: на стільці сидіти повністю, з прямою спиною;

- вчити назви страв, які подаються, та знати їх користь для розвитку організму;

- допомагати помічнику вихователя під час сервірування столів, використовуючи санітарний одяг;

- вчити з’їдати всю страву, їсти й пити беззвучно;

- не заважати одноліткам під час їжі, не розмовляти;

- з 4-х років вчити користуватись ножем для розрізання ковбасних виробів, котлет, омлетів тощо;

-допомагати за потребою (передати тарілку з хлібом або серветки);

- з 5 років вчити намазувати вершкове масло на хліб, робити бутерброд з сиром твердим.

- вчитиполоскати рот після їжі.


назад
Кiлькiсть переглядiв: 387

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.